Eкoномiчний слoвник-дoвiдник

Тарифна система — сукупність нормативів, за допомогою яких держава регулює зміни рівня, а також рівень постійної частки заробітної плати робітників і службовців залежно від галузі і регіону країни, їх народногосподарського значення, а також в окремих галузях — залежно від виробництва, ознак кваліфікації, характеру й умов праці різних категорій працівників. Т. е. включає: тарифні ставки, тарифні сітки, тарифно-кваліфікаційні довідники та районні коефіцієнти до заробітної плати. Всі ці елементи Т. е. затверджуються урядом з участю профспілок і державного комітету праці та соціальних питань. Т. е. постійно розвивається, час від часу переглядається з метою її вдосконалення і підвищення. Основні напрями вдосконалення Т. е.: підвищення долі тарифу у середньомісячній заробітній платі; забезпечення переваги в оплаті праці робітників і спеціалістів, які безпосередньо зайняті розробкою, виготовленням і обслуговуванням нової високопродуктивної техніки і технології; встановлення єдиного нормативу в оплаті праці робітників однієї професії, які виконують роботу одного рівня складності незалежно від галузі; вдосконалення системи доплат за шкідливість умов праці; введення різних надбавок до тарифної ставки залежно від рівня майстерності робітників; вдосконалення системи нормативів праці, перегляд і скасування застарілих нормативів; атестація керівників, спеціалістів і службовців.

НазадВперед
А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, Є, З, І К, М Л, Н, О, Р П, С Т, У, Ф, Ц, Ш, Я