Eкoномiчний слoвник-дoвiдник

Розподіл — одна із стадій суспільного відтворення, з'єднуюча ланка між виробництвом і споживанням. В процесі Р. встановлюються пропорції, частки учасників виробничого процесу в реалізації і використанні сукупного суспільного продукту взагалі і національного доходу зокрема. Р. передує виробництво, оскільки розподіляти можна лише те, що вироблено. Кінцевим результатом суспільного виробництва є національний доход, який і підлягає Р. між безпосередніми учасниками виробництва — робітниками і власниками засобів виробництва. В якій пропорції буде поділений національний доход, залежатиме від співвідношення сил між агентами виробництва, конкуренції на ринку праці, характеру власності, конкретної соціально-економічної ситуації в країні тощо. На рівні господарських ланок — підприємств, фірм, об'єднань та інших структур при Р. новоствореної вартості (валового доходу) утворюються такі специфічні форми доходів, як заробітна плата, прибуток, дивіденд, рента. Названі доходи є основними, первинними, оскільки підкреслюють специфіку суб'єктів, що одержують такі доходи. Найважливішою пропорцією при Р. новоствореної вартості (НД) є співвідношення між заробітною платою — основним джерелом відтворення робочої сили і прибутком. Між ними існує протиріччя, яке відображає суперечність між інтересами власників засобів виробництва і робітниками. Частка заробітної плати може бути збільшена лише за рахунок зменшення прибутку і навпаки. При розподілі НД необхідно домогтися розумного оптимального співвідношення між ними. Світовий досвід показує, що частка заробітної плати у новоствореній вартості не повинна бути меншою від 2/3, а частка прибутку в різних її формах — більше її третини. Там, де збільшується частка прибутку за рахунок зменшення заробітної плати, спостерігається зменшення заінтересованості робітників у продуктивній праці, виникають трудові конфлікти, знижується життєвий рівень трудящих.

НазадВперед
А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, Є, З, І К, М Л, Н, О, Р П, С Т, У, Ф, Ц, Ш, Я