Eкoномiчний слoвник-дoвiдник

Особисті споживчі витрати — частина особистих доходів громадян, що залишається після виплати податків і відкладання певної частини доходу на нагромадження. Одержання особистих (сімейних) доходів не є самоціллю, Це лише засіб для задоволення потреб. Більша частина цих доходів переливається через торгівлю у виробничий сектор у вигляді витрат на особисте споживання. Споживчі витрати в країнах з розвиненою економікою класифікуються на товари і послуги. О. е. в. класифікуються так: витрати на товари довгострокового користування (строк служби товару 1 рік і більше); витрати на товари короткострокового користування (строк служби товару менше 1 року); витрати на послуги. До товарів довгострокового користування належать телевізори, меблі тощо. Більшість продуктів харчування і предметів одягу становлять товари короткострокового використання. Із зростанням доходів не тільки найповніше задовольняються потреби сімей, але й змінюється структура витрат, система перевагу видах споживання. Для розвинутих країн характерне зменшення витрат на харчування (при удосконаленні його структури за рахунок високоякісних і висококалорійних продуктів) і збільшення витрат на товари довгострокового користування. Це суттєво змінює структуру потреб, звичок людей тощо. Для цих країн характерне зростання витрат на послуги . Так, у США в цю сферу спрямовується більше половини споживчих витрат громадян. В колишньому СРСР структура споживчих витрат характеризувалась високою питомою вагою витрат на харчування і дуже низькою питомою вагою на послуги (значно менше половини загальних витрат). Особисте споживання населення України скоротилось з 72,6% національного доходу в 1992 р. до 52,4% в 1993 р.

НазадВперед
А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, Є, З, І К, М Л, Н, О, Р П, С Т, У, Ф, Ц, Ш, Я