Eкoномiчний слoвник-дoвiдник

Національне багатство — сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, рівня освіти, виробничого досвіду, майстерності, творчого обдарування населення, а також природні ресурси. У складі Н. б. виділяється суспільне (створене працею) багатство і природне (природні ресурси). Вирішальну роль у соціально-економічному прогресі відіграє суспільне багатство. Поряд з матеріальним Н. б. суспільство володіє також нематеріальним багатством — нагромадженим науковим, освітнім, кваліфікаційним, культурним потенціалом тощо. Н. б. є найважливішим узагальнюючим показником економічної могутності країни. В колишньому СРСР близько 70% суспільного багатства знаходилось у державній власності, 8% — у власності колгоспів та інших кооперативів і близько 22% — в особистій власності громадян. Найбільшу питому вагу (понад 43%) в структурі багатства займали основні виробничі фонди. Крім них, значну частку становили основні невиробничі фонди, тобто фонди, які функціонують у соціальній сфері — школи, лікарні, житлові будинки тощо До складу Н. б. також входять домашнє майно населення і товарні запаси народного господарства. В Україні Н .б. (крім нематеріальної форми) у 1991 р. становило 723 млрд. крб., у т.ч. основні виробничі фонди — 41,8%, основні невиробничі фонди — 20,5%, особисте майно — 19,8%.

НазадВперед
А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, Є, З, І К, М Л, Н, О, Р П, С Т, У, Ф, Ц, Ш, Я