Eкoномiчний слoвник-дoвiдник

Нагромадження капіталу — перетворення додаткової вартості у капітал. Для капіталізму характерне розширене відтворення, при якому частина додаткової вартості спрямовується у фонд нагромадження, а інша — споживається як дохід. Перетворення додаткової вартості у капітал здійснюється при наявності на ринку додаткових засобів виробництва, додаткової робочої сили і додаткових засобів, необхідних для її залучення. Н. к. є однією з історичних форм розширеного відтворення, що зумовлює розвиток продуктивних сил, еволюцію відносин власності, створює матеріальні умови виробництва для вищого суспільного укладу. Процес Н. к. відбувається у двох основних формах: 1) концентрації капіталу; 2) його централізації. При певному рівні концентрації виробництва і капіталу обидва ці процеси ведуть до появи монополій, які мають можливість систематично збільшувати нагромадження капіталу за рахунок привласнення монопольного прибутку. В розвинутих країнах важливу роль у нагромадженні капіталу відіграє держава. Це здійснюється шляхом проведення політики прискореної амортизації, надання податкових пільг, кредитів тощо. До факторів, які стимулюють ріст нагромадження капіталу, належить передусім науково-технічна революція, яка зумовлює поглиблення суспільного поділу праці, а тим самим появу нових галузей, виробництв, видів продукції, що вимагає великих капіталовкладень. Разом з тим НТР веде до підвищення ефективності виробництва, знижує капіталоємкість продукції і підвищує коефіцієнт фондовіддачі, що дозволяє при менших фінансових засобах збільшувати виробництво. Ця обставина виступає як фактор, який зумовлює тенденцію до зменшення норми нагромадження.

НазадВперед
А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, Є, З, І К, М Л, Н, О, Р П, С Т, У, Ф, Ц, Ш, Я