Eкoномiчний слoвник-дoвiдник

Єдиний економічний простір — об'єднання національних територій ряду країн, в рамках якого діють загальні принципи господарювання, узгоджені єдині правила діяльності у зовнішньоекономічній, в т.ч. валютно-фінансовій, інвестиційній сферах. Формування Є. е. п. об'єктивно зумовлюється розвитком і поглибленням міжнародного поділу праці. Конкретним прикладом утворення Є. е. п. є договір між ЄС і країнами ЄАВТ (крім Швейцарії) про створення Європейського економічного простору. У відносинах між цими двома групами країн буде встановлений (за винятком сільського господарства і деяких інших секторів) той же режим вільного просування товарів, послуг і капіталів, а також (хоч і не повною мірою) людей, що працюють з 1 січня 1993 року в Співтоваристві. 1 березня 1993 року вступив у силу Центральноєвропейський договір про вільну торгівлю між Польщею, Чехією, Словаччиною та Угорщиною. Він скоординований договорами з ЄС і ЄАВТ. Є майбутньому можливе влиття на певних засадах в простір і деяких країн СНД. До кінця сторіччя в Європі може виникнути інтеграційний простір з участю 24 і більше держав, основою якого буде ЄС.

НазадВперед
А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, Є, З, І К, М Л, Н, О, Р П, С Т, У, Ф, Ц, Ш, Я