Eкoномiчний слoвник-дoвiдник

Дерегулювання - процес, зворотний державному регулюванню економіки і означає скорочення державної регламентації підприємницької діяльності. Д. стосується передусім методів прямого регулювання, тобто адміністративно-правового. Історія розвитку державного регулювання економіки свідчить про наявність своєрідного циклу, коли фаза його зростання змінюється фазою Д. Перша — має місце в періоди погіршення економічної ситуації, друга — в періоди поліпшення. „ Нова хвиля" Д. виникла в розвинутих країнах Заходу у 80-ті роки. Найбільш яскравими її проявами стали „рейганоміка" і „тетчеризм", тобто економічна політика, яку проводили президент США Р.Рейган і прем'єр-міністр Англії М. Тетчер. Д. спричиняють суперечливий характер державного регулювання, циклічна природа розвитку економіки, зміни політичних настроїв у країні. Теоретичною основою Д. служать неокласична і монетаристська концепції, які доводять неефективність і навіть шкідливість державного регулювання економіки. Адміністративно-правове регулювання найчастіше застосовується до підприємств — т. з. „ природних монополістів" (залізничного транспорту, телефонного зв'язку, електроенергетики, водо - і газозабезпечення тощо). Д. проявляється в знятті певних обмежень на конкуренцію в цих галузях, на ціноутворення. Україна переживає фазу Д , яка пов'язана з переходом від командної економіки з її тотальним регулюванням господарських процесів до соціальної ринкової — з обмеженим державним регулюванням економіки. Надто швидке і безсистемне Д. в умовах, коли ще не сформувався планомірно-ринковий механізм, призвело до дезорганізації економіки, посилення в ній стихійних руйнівних процесів.

НазадВперед
А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, Є, З, І К, М Л, Н, О, Р П, С Т, У, Ф, Ц, Ш, Я